Найкращі музеї в Київ: знайдіть варіанти поблизу

Відвідала Музей Ханенків і залишилася під великим враженням. Неймовірна атмосфера, красиві історичні інтер’єри та дуже привітний персонал. Навіть сама будівля музею є справжнім витвором мистецтва. Особливо сподобалося, що музей продовжує працювати та організовувати цікаві виставки й культурні події попри всі виклики сьогодення. Єдине, що трохи засмутило, наразі недоступна основна експозиція. Розумію, що це пов’язано з безпековими заходами під час воєнного стану, але дуже хотілося б побачити знамениту колекцію музею в повному обсязі. Сподіваюся, після нашої перемоги вона знову буде відкрита для відвідувачів. Попри це, музей однозначно вартий відвідування та залишає приємні враження. Рекомендую всім, хто цікавиться мистецтвом, історією та культурою ❤️🏛️

Відвідали музей сьогодні. Дуже шкода, що не можна зараз побачити основну колекцію музею. Але з розумінням ставимось до цього. Виставка, яка була представлена, цікава і пізнавальна. Персонал дуже привітний і дружелюбний.

Виставка “Африка:директ”. Багато цікавих експонатів, підняття важливих тем: рабство, колонізація тощо. Та піднімається питання, що культурна спадщина Африканських народів здебільшого знаходиться на території Західної Європи, а не у нащадків.

Вчора відвідали музей Ханенків Варто бути готовим до того, що всі класичні колекції (полотна, статуетки та ін.), які були до війни – демонтовані, їх немає. Будинок відкритий як садиба з гарним інтерʼєром, там є невеликий магазин з книжками та сувенірами зі світу творчості. Також, наскільки розумію, весь час є якісь виставки. Наприклад, з червня по вересень 2025 буде виставка “Бентежні часи”, присвячена роботам українських художників з Кременчука, Харкова, Сумщини, Вінниччини тощо, які емігрували з України в 1910-х і оселилися в Парижі. Всі вони знаходилися там +_ в один час, навчалися в Сорбоні або у інших майстрів, надихалися місцевим колоритом, впроваджували свої звичаї в Парижі і впливали на розвиток мистецтва у Франції. Виставка цікава, місцями інтерактивна, багато інформації можна почерпнути зі стендів. Та ідеально – примкнути до екскурсі/лекціі, які час від часу проводяться в музеї і це вас реально може надихнути і прояснити/ пояснити контекст творчості. Чи входить лекція з мистецтвознавцем у вартість квитка (150 грн) мені невідомо. Та це точно варте того! Ми, на жаль, заздалегідь не підготувалися до такого формату і не мали достатньо часу для цього. Дізнатися про розклад лекцій можна за телефоном музею або на сайті/ фейсбук. Для на дихання додаю кілька фото🙂

Відвідали виставку “Афріка”. Дуже цікаво. Раджу брати з екскурсією. Експонатів не багато але всюди є пояснення, історія. Трошки інтерактива також є). Наразі в музеї немає постійної виставки. Жіночки на касі, в гардеробі, доглядальниці залів всі таки ввічливі. Це так приємно. Залишились найкращі враження від відвідування. Дякую!

Музей Ханенків — дуже атмосферний художній музей у центрі Києва, який вражає своєю колекцією та спокоєм всередині. Тут можна побачити твори європейського, азійського та східного мистецтва, а також старовинні інтер’єри, які створюють відчуття подорожі в інший час. Особливо подобається тиха атмосфера залів — вона дозволяє повністю зануритися в мистецтво без зайвого шуму. Це місце не велике, але дуже змістовне, і після відвідування залишається відчуття естетичного задоволення та спокою.

Шкода що не побачили повністю виставку будинку, а лише виставка яка на цей час працює, але вона також дуже навіть нічого

Були з дітьми (5 років). Неймовірні враження. Година пролетіла непомітно. Екскурсія просто топ. Однозначно раджу це місце для перегляду. Це 5 метрів під землею. Візьміть діткам легкі светрики.

Музей чудовий. Дитині 4 роки було цікаво. Але в 2026 році можна було вже замінити чи викинути російськомовні плакати

Все сподобалось, цікаво навіть для дорослих. Був чудовий екскурсовод, гарно розповіла про цінність води в нашому житті.

Була колись як навчалася в школі , за 20 років мало що змінилося , але було цікаво , особливо дитині .

Цікаве і недороге місце, яка варто відвідувати з дитиною. Окрім цікавої екскурсії, ця локація просто рятівник у спекотні дні, так як там дуже комфорна прохолода) Локація: розміщена у людному парку з краєвидами на лівий берег Києва. Екскурсія – цікава, особливо для діток від 5-6 років, так як захоплює їх увагу цілком і навіть вчить корисним речам (наприклад, чому не можна наступати на каналізаційні люди). Трішки магії і фокусів для дітей від екскурсовода теж приємно. Є безліч точок (локацій) для фото. Серед них: величезний унітаз, штучна печера, де багато зон для фото як в самій печері, так і ззовні. Ні і куди ж без фото у мильній бульбашці).

Тут прикольно, є інтерактивні елементи з якими можна взаємодіяти. Екскурсія проходить швидко, емоції позитивні. Мабуть більше підходить якщо у вас є діти, бо більше орієнтовано під них. Нажаль не дають після екскурсії прогулятися і детально подивитися, тому одразу знайомтеся із усім. Білети краще купувати вже по місцю, персонал вас зорієнтує коли почнеться наступна екскурсія. Вартість квитка включає групову екскурсію із екскурсоводом

Дві башти і підземний резервуар – частина більшої інженерної системи, зараз недіючої. Зі слів екскурсовода, до 1960х рр в вежах, поділених на квартири, жили люди Дітей захоплює атракціони з мильними бульбашками і “ручними” рибами + багато пізнавальної інформації. Рекомендую!

ОБОВ’ЯЗКОВО‼️заздалегідь зателефонуйте та домовтесь про екскурсію. Без екскурсовода відвідати фотрецю ви не зможете, немає сену приходити, не домовившись про екскурсію – вас не пустять. Сама фортеця варта відвідування, екскурсія триває 2 години і включає відвідування двох бастіонів та вуличної частини фортеці. Експозиції насичені, багато оригінальних експонатів, є можливість потримати у руках справжню стрілкову зброю. Архітектура комплексу є по-своєму захоплюючою. Ззвоні фото фортеці робити заборонено, тому прикладаю лише фото інтер’єрів.

Сьогодні навідалася в цей музей. Шкода що через війну не вдалось повністю його подивитися, але лише маленьку частинку. На території музею зараз працює шпиталь, тому значну частину музей ми не побачили, тільки ззовні самі споруди. Екскурсія проведена чудово. Розповідали все дійсно цікаво та наводили наочні приклади того що там було. Чисто випадково побачила цей музей на карті. Дійсно не розумію чому його ніде не висвітлюють, адже він має цікаву історію. Бо за весь час який я тут бувала в Києві ніколи про нього не чула. Рекомендую всім до відвідування, особливо молоді для кращого знання та розуміння історії. Співробітники привітні. Все було чудово. Якщо у вас буде така можливість завітайте, не пошкодуєте.)))

Чудове місце з великою історією. Ціна за вхід 1 гривня, за вхід в музей для дорослого без пільг 60. Є екскурсії для груп. По території приємно гуляти, з деяких місць відкривається чудовий вигляд на Київ. В музеї є що подивитися, також присутні нові виставки, які входять в ціну квитка. Добиратися до музею легко, метро рядом, автобусна зупинка майже впритул. З мінусів: посидіти відпочити немає де; туалет є, але потрібно шукати або питати в персонала бо вивісок ніяких немає.

Місце красиве, та тихе, людей мало. Вхід на територію 1 гривня. Вхід в музей (їх тут два) 30 грн. Брав також екскурсовода (без нього буде нудно). Для себе зрозумів, що перший музей кращий (можна побачити виставку кулеметів, старої зброї, місце де перебували ув’язненні, карцери, а також дуже – дуже багато снарядів різних років). Щодо екскурсії, то в музей без екскурсовода ходити не варто, якщо не будете вчитуватися в інформаційні дошки (не всюди є) та експонати, а також не знаєте історію фортеці. Сама екскурсія на 6/10. Якось без ентузіазму все, а іноді і не зрозуміло, порядок подій, що відбувався на території фортеці. Другий музей – це вже більше як музей історії, з картами та презентаційними матеріалами, для поціновувачів. Коротки огляд. Ціна – адекватна. Територія – 10/10 Музей – 8/10. Екскурсія – 6/10. (Однак без неї в музеї мало інформації дізнаєтесь, тому must have).

Цікаве місце, цікаві екскурсії. Поруч – музей Косий Капонір який просто слід відвідати. Працює до 18-00. “Об’єкт режимний”, тому усі повинні покинути територію до цієї години. Все як і раніше. Порядки ще ті. Чому туристична пам’ятка раптом “режимна”? Чого тут не вистачає – коштів на підтримання фортеці в належному стані та на її мінімальне відновлення вже як туристичної локації

Дивовижна пам’ятка розташована в самому центрі Києва. Мало хто підозрює про існування фортеці у столиці України. А вона є! Київська фортеця давня споруда, що має багату історію. Вона починається ще з V століття. Саме тоді й була споруджена ця фортеця, але під час навали хана Батия вона згоріла. Її вдалося відбудувати за часів Російської Імперії, точніше за правління імператриці Єлизавети Петрівни. Тоді ж на території було споруджено військовий шпиталь (госпіталь). Наприкінці XVIII ст. після поділу Речі Посполитої тут з’явилася в’язниця, куди було ув’язнено тисячі поляків. До ХХ ст. фортеця виконувала свою оборонну функцію. Територія дуже велика: сьогодні тут і досі працює військова клініка, а поруч і шпиталь. Стан стін різний: є чудово відреставровані та чудово збережені. Стіни оточують високі вали, на які можна піднятись і помилуватися Києвом. Київська фортеця відома завдяки своєму косому капоніру. Попри нього на території є цитадель, де зараз музей. Також є другий музей на місці в’язниці. Сьогодні Київську фортецю мало хто відвідує, але вона існує і функціонує як музей. Можна замовити екскурсію, а потім до закриття погуляти по фортеці. Приходьте і насолоджуйтеся!

Відвідування Національного історико-архітектурного музею “Київська фортеця” здивувало мене. Хто б міг подумати, що у самому серці столиці ховається таке диво історії та архітектури!

Сьогодні були у музеї Булгакова вперше. Дуже сподобалось, неймовірний музей і прекрасна екскурсія. Рекомендую брати відвідування саме з екскурсією, так як гід розкриває постать Булгакова з різних, іноді незнайомих боків. Вартість квитка 160 гривень для дорослого, 80 з дитини. Екскурсія 250 гривень за всю групу (нас було 4). Моя щира рекомендація! Музей дуже цікавий❤️

Дуже сподобалось. Раджу всім , хто читав Булгакова . Мурахи по шкірі …..

Нарешті відвідала цей музей! То він зачинений був, то карантин, то непрацює вже/ ще. І ось здійснилось бажання довгоочікуване. Двері шафа-це щось неймовірне, а дзеркало-кімната-то взагалі анріал. Зустріли директора музею, якому виповнилося 90 років, а на вигляд не скажеш. Дуже цікавий музей, обов’язково раджу відвідати.

Хотіла відвідати поки не закрили) Насправді місце цікаве, та варте збереження Є цікаві експонати Однак пані працівниця музею, яка проводила нас залами(це був звичайний квиток, а не екскурсія) виявилась дуже неприємною і всі враження зіпсувала. “Ви нічого не знаєте”, “ви не вмієте читати експонати в музеї”, “вам шкода 120грн на чай”, “а треба було екскурсію брати, мене нічого не питайте” Не приємно

Дуже рада, що змогла відвідати цей музей. Обов’язково брати екскурсію, інакше просто не зрозумієте і не відчуєте атмосферу. Окрема подяка екскурсоводу Тетяні, час пролетів так швидко у її захопливій розповіді. І тут навіть не тільки про життя Булгакова (і сім’ї Булгакових), як про цю сторовинну садибу, про Київ ХХ століття, про тамтешні устрої міста, про київську інтеліґенцію. Варто відвідати! Бажаю музею розвитку і продовжувати зберігати ту неймовірну історичну атмосферу, що тут панує.

Музей Булгакова…трохи встигла нафоткати💁🤳 Сподіваюсь, це буде єдине розчарування року, що настав…навіть не музей, бо таким на моїй пам’яті він був завжди, а екскурсія. Відвідини років п’ять-сім тому (не пам’ятаю вже, коли це було вперше) надихнули мене перечитати “Білу гвардію” і “Майстра і Маргариту”, на стільки цікава і інформативна була розповідь екскурсовода. Але те, що вони презентують зараз, а головне – як 🤦🤦🤦, це просто на вуха не натягнеш…не рекомендую взагалі…це навіть не двійка, це нуль…стидоба… Доречі, роздивитися експонати музею майже неможливо, бо часу на це під час екскурсії просто немає, тому що нафталінова бабця ледве-ледве воруше язиком і взагалі забуває, про що говорила, зате дуже швидко переходить з кімнати в кімнату, бо ж бажаючих потрапити до музею чимало…нажаль, це був марно витрачений час🤷

Музей сподобався. Думала, що буде нудніше, година екскурсії пролетіла швидко. От тільки на екскурсію записуватися потрібно завчасно. Постійний поток туристів. Брали із екскурсоводом. 100грн вхід (можна розрахуватися Є ПІДТРИМКА) і 30грн тільки готівкою за екскурсовода. Як на мене, варто брати з екскурсоводом, бо якщо просто пройтися по музею-то зовсім нічого небуде зрозуміло

Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” — державний всеукраїнський спеціалізований науково-дослідний культурно-освітній заклад з вивчення та зберігання творів народного мистецтва, серед яких декоративно-ужиткове, наївне та ін. Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” – це відкритий культурно-мистецький заклад освітнього, наукового та рекреаційного типу, що своєю діяльністю сприяє спадкоємності досвіду і знань у сфері традиційної народної культури. Музей розташований у місті Києві по вул. Лаврська, 19. Графік роботи: Пн-Вт: вихідні Ср-Нд: 10:00 – 18:00

Вишивка Східного Поділля – дарунок Родини Причепіїв Родина Тетяни та Євгена Причепіїв дарують до збірки Музею Івана Гончара чергову колекцію речей Східного Поділля: вишиті й ткані рушники, нафрамиці, жіночі й чоловічі сорочки, ткані килими. Раніше, у 2014 році родина вже передала до музею 400 предметів. Мистецько-етнографічна збірка була сформована в експедиціях селами Піщанського, Крижопільського, Томашпільського та Ямпільського районів Вінницької області і дає широке уявлення про стилістику, орнаментику, символіку та колорит Східного Поділля. Виставка “Вишивка Східного Поділля” постала з колекції родини Причепіїв і речей, які в експедиціях Україною зібрав Іван Гончар та науковці музею. На ній представлено вбрання, обрядові та інтер’єрні тканини II пол. XIX – XX. Вишивка на подільських сорочках вирізняється особливим витонченим стилем, чіткою графікою і стриманим колоритом. Поруч із яскравими та вигадливими композиціями рушників створюється неповторний образ Східного Поділля. У 2011 році частина колекції була представлена в Українському Домі в Нью-Йорку на виставці “Українське народне весілля”. Пн: вихідні Вт-Нд: 10:00 – 18:00 повний квиток 100 грн, пільговий 50 грн, дитячий 30 грн Адреса: вул. Лаврська, 19, м. Київ

Виставковий проєкт “Врятовані спогади- Культурна спадщина Запоріжжя”

Які ж гарні роботи вишиті! Це мистецтво та скарби Українців! Вперше дізналась, що таке “нафрамиця” ніколи навіть не чула такого слова. Було б цікаво дізнатися, що означає різні малюнки-це неперевершено гарно. Ми завжди в гонитві за “тряпочками” з-за кордону, а не помічаємо яка краса та культура в Україні є 👏

Музей Гончара для мене це є місце сили, я надихаюсь коли прихожу до нього. Намагаюсь максимально відвідувати виставки та події, яки проходять у музеї! Надихаюсь цікавими та сучасними проектами, для мене це не мертва історія, а сучасне її проживання. Дякую за це ☺️

Музей хоч і невеликий, але часом проходять цікаві виставки. Це той музей, який зберігає українські традиції, в якому є різноманітні гуртки. Дуже привітний персонал, який і розкаже і порадить, і надасть консультацію. Сам музей потрібно реставрувати, і часом проходять благодійні акції для цього.

Дуже цікаві майстер-класи як дітям так і дорослим. Атмосфера дружня. Зараз 15-16.12.18 проходить Різдвяна ярмарка, тематичні майстер-класи: спів колядок і щедрівок, випікання пряників, освітні лекції щодо українського традиційного вбрання.

Зайшли в даний музей подивитися що до чого, ціни, варіанти екскурсій. Побачили при вході магазин, де продавався мерч музею. Нас зацікавили деякі позиції, які хотілося придбати. Але продавчині там не було. Недалеко стояли дві працівниці музею, ми підійшли до них, щоб запитати інформацію. Обидві працівниці в грубій формі сказали, що продавчиня вийшла. Ми запитали, коли вона повернеться? На що отримали скривлене обличчя одної з працівниць (на фото вона в зеленій кофті) та дуже хамовите з підвищеним тоном “а я звідки знаю?? Коли повернеться, тоді і повернеться”. Такого відношення до відвідувачів ми точно не очікували. В надії знайти хоч від когось адекватну відповідь – пішли в касу музею. Там нам теж кинули “нічого не знаю”. Після цього відпало бажання відвідати даний музей та купувати там будь що. Хоча деякі позиції дійсно зацікавили і ми навіть трохи почекали на продавця, але так ніхто і не прийшов. Розчаровані ми просто пішли геть. Бажання повертатися сюди немає.

Виставка Марчука – це шедевр! Дуже цікаві експозиції, багато чудових інсталяцій, дуже круто все оформлено, чотири поверхи картин і експонатів. Відео і аудіо ефекти. Картини з приватних колекцій, в тому числі Ющенка. Повинен кожен відвідати.

Дуже сподобалась виставка. З 13 березня по 17 травня 2026 року в музеї проходить масштабна ювілейна виставка “Я сколихнув цей світ”, присвячена 90-річчю видатного художника Івана Марчука. Напевно найбільша виставка за весь час. Безліч позитивних емоцій.

Відвідали виставку нашого знаменитого сучасника-художника Івана Марчука.Дуже сподобалось.Нажаль не побачив свою улюблену картину-“Пробудження”,але було виставлено більше двохсот,не менш цікавих робіт.

Прийшов с гостем з США, щоб показати давню історію рідного міста. Девочки на вході сказала, що всі більш менш цінним експонати евакуйовані. Музей по чути зараз працює суто виставковим центром для тимчасових показів. Про Київ можно узнати без фактичного матеріалу, суто по фото, та через VR кино. На кожну тимчасову виставу потрібно купляти окремий билет. Все це не написано на сайті, тож будете здивовані, що в музеї Києва неможливо узнати про Київ. Але можно подивитись приватну коллекцию новорічних іграшок, залу слави Ахметова, та ще кілька інших не київських речей. Що там роблять купа людей с зарплатнею від КГГА – одному меру понятно.

Побувала на приватній виставці ялинкових прикраси із приватної колекції Марини Лук’янової. Дуже мало експонатів,всього одна невелика кімната. Нічого особливого. Але багато стендів,де треба читати історію святкування Нового року та Різдва до 20 століття та після приходу радянської влади. Повне розчарування. Розумію,це приватна колекція. Але вхід 160 грн. за декілька хвилин огляду (ну можна ще додати час на читання) не коштувати цього. Хоча ю пільговий 80 грн. Також в психологічному шоці,що за кожну виставку на кожному поверсі необхідно платити 160-200 грн. Це на кого розраховано,на іноземців? Навіть зі знижкою,це не дешево.Чому б не зробити квиток на усі виставки зі знижкою, хоча б 20%? Приємний лише зовнішній вигляд будинку, на 1 поверсі безкоштовно виставка від фонду Ахметова. Інсталяція коника з возом сіна. І святкові продажі авторських ялинкових прикрас,які залишили більше позитивних емоцій. P.S. Викладаю світлини,аби особисто зрозуміли моє обурення “різноманітністю” виставки. Маю надію,наступного разу буде більше експонатів.

Прийшов на виставку Івана Марчука розраховуючи побачити декілька робіт нашої знаменитості і гордості,а по факту нарахував 76!! Хороша виставка і чимало відвідувачів(приємно,що багато молоді студентського віку) яким гарні емоції і естетичне задоволення гарантовані! Роздивлявся деякі полотна подовгу і пройшов всю експозицію тричі…Рекомендую! P.s.Виставка “Пробудження” І.Марчука з 6 серпня по 9 листопада 2025р.P.s. Буквально розминувся з художником Іваном Марчуком, який неочікувано відвідав виставку і спілкувався з шанувальниками його мистецтва.Він на декілька днів приїхав із Відня, де тимчасово мешкає. Обіцяв ще прийти в середу 03 вересня 2025.(див.фото новини Київ ТБ)

Красиві експозиції, кілька поверхів. Але як на мене ціна на квиток на експозицію завищена. Щоб заглянути у всі кімнати треба викласти кругленьку суму.

Рекомендую! Відвідала виставку “Олександр Мурашко. Київські вібрації”. Атмосфера, картини, письмові матеріали, фото – усе дуже інформативне! Момент, коли час зупиняється і є лише відвідувач і автор)

Дуже гарне місце де можна зробити безліч красивих фото, є роздягальня. Потрапили на виставку “колір”

рекомендую всім і кожному відвідати це місце. Архітектура заслуговує усіх похвал, які тільки існують. Тематичні виставки митців це повний захват, хоч місцями і незрозумілий, однак кожен з них вклав у свою роботу частинку своєї душі та думок.

є дві виставки: Айвазовського і Терещенків. за кожен беруть по 200 гривень (300 якщо взяти обидві одразу). на виставці Айвазовського 4 картини, на Терещенків — 1 (Айвазовського). тактак, за 4 картини з вас візьмуть 200 гривень. при тому що Київська картинна галерея має 18 картин Айвазовського. чи варту сюди йти? тільки якщо ви ну дуже любите Айвазовського. інакше ви тут багато нічого не надивитеся.

Відвідала кураторську екскурсію до виставки картин Айвазовського. Прочитала попередні відгуки, але вирішила відвідати всупереч оцінкам, щоб сформувати своє враження. Вдячна пані Марʼяні за цікаву лекцію-екскурс життям та творчістю митця. Так, картин, наразі, виставлено не багато, але нам пояснили чому. З нетерпінням чекаю на час, коли можна буде побачити всі шедеври Ованеса Айвазяна! Раджу відвідати саме кураторську екскурсію, щоб поставити запитання, зрозуміти контексти та дізнатися більше.

Відвідали виставку Айвазовського. Гарний будинок Терещенків, все таке старовинне, а люстри то моя окрема любов, неймовірно гарна з муранського скла.

Відвідали Музей книги і друкарства України – місце, де оживає історія слова та друкарства. Кожна експозиція тут нагадує, який шлях пройшла книга, щоб дійти до нас. Важливо підтримувати музеї в наш час. Ваш квиток – це не лише внесок у збереження історії, а й допомога працівникам, які щодня працюють для нас із вами. Завітайте, надихайтеся та підтримайте!

Непоганий музей, є цікаві експонати, але довго не затримувались, бо дуже багато копій книг, які історичної цінності не несуть, відповідно немає сенсу їх роздивлятися. Найцікавіші експонати – друкарські верстати.

Музей знаходиться на території Лаври, у колишніх друкарських майстернях. Вражаючі приміщення зі сводчатими стелями, ніби хороми давньоруського палацу. Вздовж стін розташовані копії та оригінали книг, приладдя для їх виготовлення, частково – меблі, одяг, а також групи книг за видавництвами або тематиками з початку 20 ст. Можна переглянути всю історію розвитку друкарства та книг на Україні. Представлені дуже рідкісні екземпляри, особливі книжки та автори. Рекомендую відвідати майстер-клас зі створення папіру як дітям, так і дорослим! Захоплива розповідь про основні етапи створення паперу від ведучої, з паралельною демонстрацією паперотворіння, відкриває багато нового недосвідченим у друкарській справі. Наразі можна створювати крафтовий дизайнерський папір навіть вдома 🙂 Колись ця процедура складалася з 33 етапів, ми ж побачили версію, скорочену разів у п’ять. Кожен учасник отримав свій особливий, власноруч створений аркуш паперу. До складу аркуша можна додати якісь незвичайні частинки: пелюстки, щось блескуче, волокна тощо. Це можна принести із собою та спробувати зробити в папері. Співробітники музею дуже привітні. Майстриня – справжній професіонал своєї справи: строга, дуже обізнана та уважна до учнів. Музей веде сторінку у ФБ та відповідає онлайн, там є і анонси подій та майстер-класів. Вартість символічна – 30 грн. Дуже рекомендую спробувати!

Відкрив для себе унікальне місце! Приємно, що в Києві є такі музеї! Чудові люди проводять там екскурсії, справжні знавці історії! В останнє щось подібне бачив ще до війни в кремлі…

Дуже прийнятна ціна для відвідування музею. АЛЕ найголовніше: в музеї працюють дівчата (50-70 років), які ЖИВУТЬ своєю роботою. Одна з таких ПРЕКРАСНИХ МАДАМ провела нам безкоштовно екскурсію майже по всьому музею. Моїй дитині наочно показали(він самостійно виконував всі дії), як працюють стародавні друкарські станки. В цьому музеї нічого робити без екскурсовода. Мій син якраз у школі по історії вивчав друкарство в Україні і найвідоміші рукописні пам’ятки: Пересопницьке Євангеліє, Остромирове Євангеліє і т.д. Так йому і нам було цікаво. Дівчатам із музею – здоров’я і натхнення.

Музей вже досить давно функціонує ще й як культурний центр. Там відбувається багато цікавих мистецьких подій, тому раджу моніторити їх сторінки у соцмережах. Забігли з подругою туди на вихідних подивитися виставку японської фотографині та українського художника, і… випадково втрапили на чудовий оперний концерт.

Лаврська типографія, де розміщено музей – одна з найбільш виразних будівель в Лаврі і , взагалі, українського барокко

Нормальний музей. Я ходила одна. Мало такого, що зможе здивувати, але як для фанатів історії України, а саме періоду Гетьманства, буде хороший варіант. Квиток не купувала, тому що у кожну останню пʼятницю місяця вхід є безкоштовним для всіх. Тому я дуже рада, що не витратила кошти на це. Хоча білет для студентів та учнів куштував би 25 грн, це зі скидкою. А так квиток коштує 50 грн. Ставлю 5 зірки. Чесно, я очікувала трохи яскравості, але я багато дізналася про Богдана Хмельницького. І також багато саме про цей період. Але для тих хто хоче провести час зекономивши при цьому гроші або навіть не витрачаючи їх, то це не погани варіант.

Маленький акуратний музей, однак досить широко розкриває тему гетьманства. На період війни цінні експонати були прибрані з експозиції задля безпеки. Раджу брати екскурсію, щоб дізнатися багато цікавого з історії гетьманства, більше про кожного з гетьманів та їхню долю. Екскурсовод додавав багато деталей, вся екскурсія тривала майже 1,5 години, але час минає швидко) Ціна за квиток дорослого 35 грн, за екскурсію для групи 1-3 людини всього 100 грн за всіх. Оплати картою я не помітила, ми сплачували готівкою.

Відвідування музею Гетьманства залишило подвійні враження. Незважаючи на скромні розміри, експозиція розкриває історичний аспект гетьманської доби. Однак, на жаль, є зауваження щодо недостатньої представленості експонатів, можливо, викликаних заходами щодо збереження за часів війни P.S. Підтримай малий та середній бізнес у важкі часи присутністю та покупкою

Музей гетьманства був заснований 11 березня 1993 році. Головною метою музею є правдиве висвітлення державотворення в Україні. У ньому зібрані унікальні історичні пам’ятки козацько-гетьманської доби. Фонд складає понад 6 000 експонатів. Знаходиться він на Подолі в будинку-пам’ятці архітектури початку XVIII століття, відомого як “Будинок Мазепи”. “Будинок Мазепи” збудований на початку XVIII століття належав родині Сичевських. У той час він був одноповерховим. У 1811 році на Подолі сталася пожежа, одна з найсильніших в історії Києва, під час якої було знищено понад 2 тисячі будинків, 12 церков, 3 монастирі. Вціліли лише поодинокі будівлі, серед яких був “Будинок Мазепи”. Невдовзі почалася його реставрація, керував нею відомий архітектор Андрій Меленський. Було збудовано другий поверх та добавлено дві великі колони. У такому вигляді він і дійшов до наших часів. Цікавим фактом є те, що український гетьман Івана Мазепа ніколи не був у цьому будинку і ніяк з ним не пов’язаний. За постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970 має статус пам’ятка архітектури, охоронний номер 28.

Музей доби українського козацтва Музей крутий але треба брати екскурсію за день два до приїзду

Гуляли по Спаській, ніколи не бачили такого гарного музею, вирішили пороздивлятись на території. На вході всередині будівлі, де каса, дві працівниці музею (31.08.2025, 14:00) не дозволили прочитати вивішені навколо каси стенди, сказали, що їх можна читати лише після купівлі квитка. Ми приймали рішення зайти з екскурсією чи без, але після примусу “купуєте квиток, або виходьте читайте те, що на вулиці”, ми взагалі вийшли з жахливим настроєм і особисто я ніколи не повернусь до цього музею. Хоча б поставили попередження, що експозиція музею починається вже біля каси, читати можна після купівлі квитка. Жахливе відношення, зіпсований недільний настрій.

Маленький, але затишний та повчальний музей. Навряд чи надто відомий, але вартий аби прийти. І ціна за вхід просто смішна, та ще й безкоштовні дні бувають. І дуже сподобалось, що коли тут була, в одному із залів одночасно проходила художня виставка, корисне з красивим це хороше поєднання. І окрема подяка працівникам, які зробили відвідування ще приємнішим)

В Україні, скоріше за все, немає кращого музею письменника-неокласика, ніж музей Максима Рильського. Вхідний квиток для дорослого коштує 50 грн, екскурсія 100 грн. Домашній зелений сад, у якому проводилась арт-терапія, дуже мальовничий, особливо в травні. У будинку два поверхи й безліч кімнат. На першому – музейна крамниця, вітальня та спальня, на другому – кабінет, діюча бібліотека, балкон та експозиція. Із сходинок будинку можна побачити дзвіницю Лаври. Неймовірна екскурсоводка розповіла про Максим Рильський та його оточення. Виникло відчуття, ніби я особисто знаю поета і він досі працює в кабінеті, просто кудись ненадовго відійшов. У музейній крамниці можна купити листівки та книги. Загалом пробув там 2 години, які пройшли як 5 хвилин, ніби в окремому світі чистої української поезії.

В музей заздалегідь зателефонувала і домовилася про екскурсію.  Музей – це садиба. в якій Рильський проживав із сім’єю. Зараз такий будинок  ітака ділянка є звичною, однак, розумію, що за тими часами це була неймовірна розкіш. Совєцька влада за покору і лестощі давала літературній еліті пряника.  Екскурсія і експозиція досить цікаві, однак у мене лишилося відчуття, що мені розповідають не про людину, а про світоча, взірця, хоче одне другому не заважає. Так, уже після екскурсії я читала цікаві публікації про кохання Рильського, яке було не до дружини і як він не міг обрати між двома жінкками. Це ж теж про людину, але на екскурсії про це жодного слова. Чому? Я не розумію і не можу сприйняти. що видатну людину чомусь подають як таку, у якої немає ніяких слабкостей. гріхів., негарних вчинків. У житті кожного буває всяке і геніальні чи талановиті люди від інших відрізняються тільки наявністю таланту. Чому б не розказувати про людину загалом – від цього повага до неї не зникне, але сприйняття буде набагато кращим і зрозумілішим. Тож хотілося б, щоб. розповідаючи про Рильського. розповідали про нього не тільки як про видатного поета. але й як про звичайну людину – з урахуванням і тих сторін життя. які не прийнято публікувати в офіційних біографіях.

Прекрасне місце!😍 Найприємніші враження від відвідування👏 Чудовий екскурсовод розповідає захопливо та декламує вірші. Доглянута та гарна територія. Приємний персонал.

Дякую велике за гостинність ,за прекрасну екскурсію ,не хотілось від вас йти !Бажаю лише процвітання ,щоб більше людей приходило і дізнавалось за наших великих поетів ! Атмосфера як у дома !

Відвідали музей Максима Рильського в місті Києві (Голосієво). Дивовижно мальовнича місцина, прекрасна і чуйна людина, – працівник музею пан Микола. Залишились приємні враження від побаченого та спілкування. Велика подяка усім, хто спричинився до збереження спадщини М. Рильського.

Дуже пощастило прогулятися по музею М.Рильського під час цвітіння бузку. Я нарахувала 12 різних варіантів. А запах…. Це щось просто неймовірне. Також на території прямо зараз цвіте магнолія та піоновидне дерево. Всім раджу подолати “100 сходинок здоров’я” і потрапити в цю атмосферу.

Ми відкрили для себе чарівний куточок у Києві — Літературно-меморіальний музей Максима Рильського в Голосієві! І це місце вартує вашої уваги на всі 1000 відсотків. Музей розташований у затишному, справжньому родовому будинку поета, який зберіг автентичну атмосферу 1950-60-х років. Тут відчувається, що господар щойно вийшов у сад і ось-ось повернеться. Речі, одяг, різні дрібнички досі залишилися і багато до чого можна доторкнутися, зробити фото. Що робить цей музей особливим : Справжній дім. Це не просто виставкові зали, а дім Рильського, де збережено його робочий кабінет, бібліотеку та вітальню. Бачити його особисті речі, рукописи, меблі — це неймовірно зворушливо і дозволяє відчути поета ближче. Неймовірний не лиш інтер’єр а й екстер’єр. Музей оточений величезним, доглянутим садом. Це ідеальне місце для прогулянок, тихих роздумів та читання. Екскурсоводи з великою любов’ю розповідають не лише про творчість Рильського, а й про його життя, хобі (зокрема, його пристрасть до риболовлі, спілуванню з іншими письменниками) та його добрий характер. Розташування у Голосіївському районі, далеко від галасу центру, робить цей музей справжньою оазою спокою. Ідеально для культурного перезавантаження, тихих вечорів чи заходів.